Чому бджоли насправді вимирають? Причини кризи та способи порятунку популяції

Бджоли запилюють до 85 % усіх квітучих рослин на нашій планеті, виробляючи при цьому абсолютно унікальні за своїм складом і властивостями продукти. Мед, віск та інші продукти бджільництва активно використовуються людиною у харчовій промисловості, медицині та фармацевтиці, побутовій хімії й навіть машинобудуванні. Але останнім часом популяція цих маленьких трудівників катастрофічно скорочується по всьому світу. Розглянемо в цій статті, у чому причини цього явища, чому світ без бджіл фактично приречений і чи є вихід із ситуації, що склалася.

Чому бджоли такі важливі для людства

Медоносні бджоли — дуже важлива частина екосистеми нашої планети, оскільки ці комахи ефективно підтримують її баланс. Адже лише бджоли запилюють 85 % усіх диких і культурних квітучих рослин, а частка сільськогосподарських культур, які вони запилюють, становить 75 %. Щоб отримати 1 кг меду, бджоли облітають приблизно 5,6 мільйона квіток, часто долаючи відстань, рівну довжині екватора Землі.

Зі зникненням бджіл ми втратимо не лише популярні продукти бджільництва, а й усі фрукти, овочі, ягоди, горіхи, каву, бавовну, молоко та м'ясо, оскільки через порушення харчового ланцюга та скорочення кормової бази загинуть травоїдні тварини та рослиноїдні птахи. Лише завдяки бджолам у світі виробляється 60% продовольства.

У 2013 році один магазин американської мережі Whole Foods на Род-Айленді в якості наочної демонстрації вилучив з асортименту товари, які отримують завдяки запиленню бджолами, і з 453 найменувань на прилавках зникли 237. А згідно з моделюванням, опублікованим у “Nature Communications”, зникнення бджіл скоротить біорізноманіття Землі протягом десятиліття на 20%.

Причини скорочення популяції бджіл

В останні роки масова загибель бджіл спостерігається в багатьох країнах світу як у Європі, так і в Америці. У США, наприклад, починаючи з 2006 року фіксується до 60-80 % втрат бджолиних сімей. Серед найважливіших причин загибелі бджіл можна назвати такі.

Використання пестицидів

На сьогодні це одна з головних причин скорочення світової популяції бджіл, яка є дуже актуальною і для України. Навіть звичайні фунгіциди здатні послабити імунітет комах. Але особливу шкоду бджолам завдають інсектициди, які масово використовуються в сільському господарстві для обробки полів і квітучих садів. Контактні інсектициди діють безпосередньо на комах при контакті з препаратом, а системні спочатку проникають у саму рослину, а потім їхні активні речовини через квітку, що запилюється, потрапляють на бджолу.

Неконтрольоване та надмірне застосування пестицидів у сільському господарстві — справжній бич бджільництва. Смертельну небезпеку для бджіл становить заборонена законодавством, але часто практикована деякими фермерами обробка полів і садів контактними пестицидами під час роботи бджіл влітку — вранці та протягом дня.

Незважаючи на створений в Україні реєстр дозволених препаратів для обробки сільгоспугідь (довгостроковий вплив яких на бджіл також не вивчений), фермери часто з метою економії застосовують дешеві китайські аналоги, які є більш агресивними та небезпечними. Різниця в ціні може й становити десятки разів, але шкода, яку аграрії фактично завдають собі в не дуже віддаленій перспективі, незрівнянно більша.

У нашій країні поки що відсутній контроль за використанням фермерами засобів захисту рослин, тому часто пріоритетом деяких «господарників» є саме ціна, а не якість та офіційна реєстрація. Гонитва українських фермерів за прибутком тут і зараз призводить також до появи на внутрішньому ринку заборонених у ЄС препаратів, які потрапляють до нас контрабандою.

Хвороби та паразити

Серед захворювань бджіл, що найбільше впливають на скорочення популяції, варто відзначити хвороби, спричинені патогенними мікроорганізмами, на кшталт американської та європейської гнилі, нозематозу та деяких видів мікозів. Однак найвідчутнішу шкоду бджолиним сім'ям завдає варроатоз — широко поширене паразитарне захворювання, що передається кліщем варроа. Збудник був завезений до Європи з Китаю та Індії у 1960-х роках разом з індійською бджолою, на якій він паразитує в дикій природі.

Підступність варроатозу полягає в тому, що обробку вуликів від кліща неможливо проводити в період медозбору, оскільки такий мед не підлягає продажу. А зараження в цей період призводить до виснаження та деформації розплоду, а також до масової загибелі бджолиних сімей. При цьому самі паразити швидко адаптуються до акарицидних засобів, що застосовуються проти них.

До загибелі бджолиної сім'ї може призвести не тільки кліщ варроа, а й неправильна боротьба з ним. Якщо пасічники, використовуючи для обробки вулика від кліща популярні сьогодні спреї на основі флувалінату, розраховують підвищити ефективність засобу шляхом банального передозування (умовні 2-3 «пшики» замість одного, як передбачено), вони сильно помиляються. Так дуже легко отруїти не тільки кліща, але й усіх бджіл у вулику, адже флувалінат — це отрута, яка має накопичувальний ефект і не виводиться природним шляхом ані з меду, ані з воску.

Синдром руйнування бджолиних сімей (СРБС)

Це явище вперше було описано у 2006 році в США, де щозими вимирає до 30-35 % бджолиних сімей, і полягає в тому, що всі робочі бджоли раптово покидають вулик, залишаючи там матку з бджолами-годувальницями, а також запас їжі. До 2017 року втрати американських бджіл знизилися до 24%, зате СРБС почали фіксувати в Канаді, Австралії, Бразилії, Китаї та низці європейських країн.

З 2016-2018 цей синдром реєструється й в Україні. Причини його досі не вивчені, проте дослідники припускають комплексний вплив різних негативних чинників: від кліматичних до високотоксичних пестицидних та хімічних забруднень навколишнього середовища.

Скорочення природної кормової бази

До цього призводить регулярне розширення житлової забудови та розорювання нових земель під посіви монокультур. Масове зменшення площ дикорослих квітучих рослин, які слугують основною кормовою базою для бджіл, є ще однією причиною можливого скорочення бджолиної популяції.

Погодні умови

Погода має величезний вплив на працездатність бджіл, оскільки вони не можуть збирати пилок і нектар під час проливних дощів і сильної спеки, а також при сильному вітрі. Сьогодні на тлі глобального потепління спостерігається розбалансування світової кліматичної системи, і Україна, на жаль, не стала винятком.

Особливу шкоду нашим бджолам почали завдавати аномальні зими та ранні весняні потепління, які різко змінюються нічними заморозками. Це послаблює імунітет бджіл і робить комах більш вразливими до хвороб та інших негативних факторів навколишнього середовища, знижуючи кількість здорового потомства та загальний збір меду.

Інші чинники

• Серед інших чинників, що впливають на чисельність бджолиної популяції, слід назвати:
• наявність природних ворогів бджіл (щурок, синиць, ос і шершнів);
• конкуренцію серед сусідніх бджолиних колоній (за нестачі вільної вощини та кормів);
• електромагнітне випромінювання з радіочастотним фоном.
• Наприклад, науково доведено, що на пасіках поблизу вишок мобільного зв'язку у бджолиних сімей значно знижується народжуваність, а робочі бджоли часто втрачають здатність правильно орієнтуватися в просторі.

Чи є шанс змінити ситуацію на краще

З огляду на досить сумну світову статистику, не може не радувати той факт, що у 2025-2026 роках в українському бджільництві намітилася стійка тенденція до зростання популяції бджіл. Проте ці незамінні комахи потребують захисту, і не колись у майбутньому, а вже зараз.

Відчайдушна спроба китайців проводити ручне запилення квітучих садів за допомогою пензликів виявилася провальною, оскільки призвела до зниження врожайності на тлі збільшення собівартості ручної праці майже на третину. Тому порятунок бджіл має стати державним пріоритетом, у тому числі й в Україні.

Необхідні системні зміни зі скороченням та суворим контролем застосування пестицидів, а також державна підтримка відповідальних фермерів, які дотримуються екологічного землеробства. Повинні розширюватися заповідні зони з дикорослими медоносами, особливо з огляду на знищення частини таких територій під час російської агресії.

Зі свого боку, кожен пасічник повинен докласти максимум зусиль для підтримання гарного імунітету бджолиних сімей. Забезпечення пасіки якісною чистою восковою основою, яка дозволить бджолам максимально зберегти своє здоров'я та здоров'я майбутнього потомства, є при цьому одним із головних завдань бджоляра.

Ми не в змозі вплинути на клімат, але точно можемо допомогти своїм бджолам пройти через складні реалії сучасного світу з мінімальними втратами. І ця турбота в кінцевому підсумку окупиться високою продуктивністю господарства.