Як вощина захищає бджіл при контактах з пестицидами

Пестициди масово використовуються в сучасному сільському господарстві. Вони допомагають захистити урожай від бур’янів, грибків, комах і гризунів, підвищуючи продуктивність полів і садів. Однак ці речовини несуть і серйозні ризики як для навколишнього середовища, так і для здоров’я людини і тварин. Найбільш вразливими виявляються бджоли, які не тільки страждають від прямої дії хімікатів, але і переносять їх сліди в мед, віск та інші продукти бджільництва. У цій статті ми детально розглянемо основні види пестицидів, їх вплив на людей, природу і бджіл, а також правила безпечного використання цих препаратів.

Пестициди та їх види

Пестицидами є хімічні та біологічні речовини, а також препарати на їх основі, які активно використовуються людиною для боротьби зі шкідниками с/г культур рослинного (грибки, бур’яни) і тваринного (комахи та гризуни) походження. Крім сільського господарства, пестициди часто застосовуються і в медичних цілях: для знищення гризунів-шкідників, які є переносниками небезпечних захворювань.

Залежно від об’єкта впливу, пестициди поділяються на:

• гербіциди — застосовуються для знищення бур’янів, тому найбільш затребувані на ринку, приклади: «Гліфосат» і «Дикват»;
• інсектициди — використовуються для знищення шкідливих комах за типом піретроїдів, органофосфатів і карбаматів;
• фунгіциди — ефективні в боротьбі з грибковими захворюваннями рослин, мають діючу речовину на кшталт тираму або хлороталонілу;
• зооциди — застосовуються для знищення теплокровних шкідників;
• десиканти і дефоліанти — використовуються при збиранні врожаю, викликають висихання і опадання зеленої маси рослин.

Залежно від походження, пестициди поділяються на:

• неорганічні — характеризуються наявністю сполук ртуті і сірки, міді та інших металів;
• органічні — синтезовані людиною штучно і відрізняються досить високою активністю;
• біологічні — створюються з рослин, грибів і бактерій і вважаються найбільш безпечними для людини і навколишнього середовища; сюди відносяться піретрини, фітонциди і антибіотики.

Залежно від типу впливу, пестициди поділяються на:

• контактні — починають діяти при механічному контакті з об’єктом;
• кишкові — впливають на організм зсередини, потрапляючи в нього з їжею;
• системні — вражають організм, потрапляючи в його кровоносну систему.

За ступенем небезпеки для здоров’я людини і тварин пестициди поділяються на такі класи:

1. I — сильнодіючі і найбільш небезпечні хімікати, багато з яких сьогодні заборонені в більшості країн (наприклад, «ДДТ»);
2. II — небезпечні високотоксичні препарати, які слід застосовувати з великою обережністю (наприклад, «Децис», «Базудин» і «Бі-58»);
3. III — препарати середньої токсичності (наприклад, «Актеллік» і «Карбофос», мідний купорос і хлорокис міді);
4. IV — малотоксичні інсектициди та біопрепарати (наприклад, «Триходермін» і «Фітоверм», «Лепідоцид» і «Бітоксибацилін»).

Вплив пестицидів на навколишнє середовище та здоров’я людини

За своєю суттю, всі пестициди є отрутами. Їх повсюдне застосування призводить до того, що вони не тільки виконують пряму функцію щодо збільшення врожайності с/г угідь, знищуючи або пригнічуючи їх шкідників, але й мають безпосередній вплив на навколишнє середовище та здоров’я людини.

Хімічні реагенти, що входять до складу пестицидів, проникають у воду і ґрунт, де можуть концентруватися до критичних обсягів, руйнуючи місцеву екосистему. Їх залишки виявляють на шкірці і в м’якоті плодів і овочів, які потім використовуються в їжу. Особливо це стосується тих локацій, на яких нехтують правилами роботи з пестицидами, а також застосовують їх невиправдано високі концентрації.

Негативний вплив пестицидів на здоров’я людини і домашніх тварин може проявлятися як гостра реакція (при одночасному впливі великої дози хімікатів) у вигляді слабкості і запаморочення, нудоти і блювоти, судом, або як хронічні нездужання (при регулярному накопиченні в організмі малими дозами). У групі ризику з найбільш яскравими проявами пестицидних отруєнь, перш за все, знаходяться люди зі слабким здоров’ям, діти і вагітні жінки.

Поступове накопичення пестицидів в організмі часто призводить до:

• функціонального ураження органів шлунково-кишкового тракту, печінки і нирок, серцево-судинної системи;
• розвитку бронхіальної астми і різних алергічних реакцій;
• неврологічним розладам, аж до розвитку хвороб Паркінсона і Альцгеймера;
• розвитку деяких онкологічних захворювань (наприклад, лейкемії і неходжкінських лімфом);
• розладів у репродуктивній сфері (включаючи вроджені аномалії розвитку плода і передчасні пологи, патологічні зміни чоловічої та жіночої фертильності).

Вплив пестицидів на бджіл і продукти бджільництва

Пестициди, особливо гербіциди, негативно впливають на бджіл як при безпосередньому контакті, викликаючи їх отруєння і подальшу загибель, так і опосередковано — знищуючи медоносні рослини в місцевості, де розташована пасіка. Ці речовини мають контактний, кишковий і системний вплив на організм бджіл. Так, наприклад, високі дози гербіцидів на основі гліфосату (як «Раундап») руйнують кишкову мікрофлору бджіл, знижуючи їх імунітет і приводячи до загибелі.

Прояв хімічного токсикозу у бджіл безпосередньо залежить від типу пестицидів і їх концентрації. Серед симптомів хімічної інтоксикації бджіл малими дозами пестицидів:

• втрата апетиту;
• дезорієнтація польоту;
• прояв агресії;
• знищення розплоду.

Особливо небезпечні для бджіл змішані концентрації гербіцидів з іншими пестицидами, що в рази збільшує концентрацію отруйних речовин для цих комах. Найбільше страждають бджоли при обробці полів пестицидами за допомогою авіації. Якщо комахи пролітають через оброблюване в цей момент поле, то вони гинуть на місці. Якщо ж пасіка розташована поруч з таким полем, бджоли гинуть, встигнувши долетіти до вулика.

Малі дози пестицидів можуть потрапляти у вулик з пилком і нектаром. Там вони накопичуються, проникаючи в віск, в стільниках з якого потім виводиться розплід. Пестициди будуть присутні в меді, який бджоли виробляють з токсичного нектару, а також і в інших продуктах бджільництва, наприклад, в перзі.

Допустимі норми обробки пестицидами поблизу пасік

В Україні всі норми обробки пестицидами полів прописані в Законі України «Про пестициди та агрохімікати» від 1995 року. Згідно з ним, всі місцеві пасіки повинні бути повідомлені про майбутні заходи не менше, ніж за 4–5 днів до обробки. Крім точного часу проведення таких робіт, місцеві адміністрації повинні надавати всі дані про назву препарату і методи його застосування, точні зони обробки і назви рослин, які піддаються цій обробці.

Категорично забороняється проведення пестицидних обробок в період цвітіння медоносних рослин і при температурі повітря вище +15 °С. У разі крайньої необхідності вони повинні проводитися фермерами в ранкові години (до масового вильоту бджіл) або ввечері та вночі, але при цьому заборонено застосовувати авіаобробку, а також високо- та середньотоксичні для бджіл препарати.

Застосування пестицидів за ступенем небезпеки для бджіл

Методи захисту бджіл при обробці с/г угідь пестицидами

Одним з найдієвіших методів захисту бджіл від дії пестицидів є скорочення використання агресивних форм останніх, з переважним вибором сучасних агротехнічних заходів, наприклад, використанням сівозміни. Так, з бур’янами успішно борються шляхом висаджування ріпаку і гірчиці в якості проміжних культур.

Розміщення пасік на відстані від оброблюваних пестицидами полів — ідеальне рішення, однак, на жаль, не завжди досяжне через поширення приватного фермерства і порушення недбалими фермерами допустимих норм використання хімікатів. У таких випадках допомагає лише перенесення пасік на час обробки в більш безпечні місця, а також ізоляція бджіл у вуликах до вивітрювання отруйних речовин.

Ізоляцію бджіл зазвичай проводять у спеціально обладнаному підвалі з хорошою вентиляцією, де у них обов’язково повинен бути доступ до питної води. При ізоляції бджіл безпосередньо у вулику, поряд із забезпеченням відмінною вентиляцією і питною водою, необхідно враховувати, що в спеку вони можуть перебувати в таких умовах не більше 3 діб, а дія деяких хімікатів, присутніх на квітках, може тривати до 15 діб.

Значення якісної вощини для здоров’я бджіл в умовах контакту з пестицидами

Регулярне оновлення вощини у вулику дозволяє уникнути небезпечного накопичення в ній пестицидів, яке неминуче призводить до проникнення хімікатів в розплід, який розвивається, і мед, що міститься в «брудних» стільниках, а також інші продукти бджільництва. Таким чином відповідальні пасічники забезпечують кінцевого споживача більш якісним і, головне, безпечним для здоров’я медом.

Тому рекомендуємо ставити в вулик нову якісну вощину щорічно, а при необхідності в екстрених випадках — і частіше. В іншому випадку забруднена навіть найменшими дозами пестицидів вощина негативно вплине на якість меду і стан бджолиного розплоду і в наступному сезоні.

Також оновлення вощини позитивно впливає на зміцнення здоров’я і підвищення імунітету бджолосімейства, що дозволяє їй більш інтенсивно протистояти впливу малих доз пестицидів, з якими вони так чи інакше можуть контактувати під час збору нектару і пилку. Бджоли економлять сили при будівництві стільників і підтримці чистоти у вулику, а значить — їм легше справлятися з можливими захворюваннями, включаючи хімічний токсикоз, викликаний контактом з пестицидами.

При цьому важливо, щоб сама вощина вироблялася з добре очищеного воску без шкідливих або небезпечних домішок, які можуть відбитися як на здоров’ї бджолосім’ї, так і на безпечності для людей отриманих продуктів бджільництва. Такою, наприклад, є продукція ТД «Медове Місто», воскосировина для якої очищається за власною унікальною технологією, а її безпечність підтверджена сертифікатами німецької лабораторії “Food QS”.